Станіслав Серветник

Станіслав Серветник (1928–2017) 
Український художник-живописець, графік, монументаліст, педагог, яскравий представник львівської школи живопису.

Народився 6 жовтня 1928 року в селі Завалійки на Хмельниччині. Після переїзду до Львова вступив до малярно-альфрейного училища. Після його закінчення працював у майстерні Теодора Бережницького, яка займалася відновленням альфрейних розписів. Цей ранній професійний досвід став важливою частиною формування художника та його подальшого інтересу до монументального мистецтва.

У 1956 році з відзнакою закінчив Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва, факультет монументального живопису. Серед його наставників були видатні українські художники Йосип Бокшай, Роман Сельський  та інші представники львівського мистецького середовища.

У 1962 році Станіслав Серветник став членом Спілки художників України, а в 1973 році отримав звання "Заслужений художник України". Протягом багатьох років його професійне життя було нерозривно пов’язане зі Львовом: він оформлював міські будівлі та простори, займався монументальним і декоративним мистецтвом, викладав та брав активну участь у мистецькому житті міста. Вісім років був головним художником художньо виробничої структури міста, сім років завідував кафедрою академічного живопису у Львівській академії мистецтв, а також дванадцять років очолював кафедру архітектури у Львівському національному аграрному університеті.

Творча спадщина художника охоплює живопис, графіку, акварель, портрети, пейзажі, натюрморти, монументальне та декоративне мистецтво. Серед його відомих робіт - оформлення Львівського державного університету ім. І. Франка, Львівської головної пошти, Театру юного глядача та інших громадських і культурних об’єктів. Персональні виставки – Львів, Торонто, Мадрид, Париж, Прага, Брно, Варшава.

Особливе місце у спадщині Станіслава Серветника займає Львів, який став головним простором його професійного та творчого життя. 

Сьогодні його родина прагне зберегти та представити широкому загалу мистецьку спадщину художника, повертаючи його ім’я та творчість у сучасний культурний простір.